Гостем Оссолінських зустрічей був знаний кінорежисер Вальдемар Кшистек, фільми якого також були включені у програми наших Переглядів. Під час Оссолінської зустрічі, що відбулася у рамах співпраці з Переглядом сучасного польського кіно, він розповідав про польсько-українські теми, які незважаючи на сусідство і спільну історію дуже рідко з’являються у вітчизняному кіно.

Тема „польсько-українське сусідство – біла пляма в польському кіно” виникла невипадково, адже режисер захоплюється історією, а в його фільмах ми найчастіше зустрічаємо людей пов’язаних з історією. На такому фоні Вальдемар Кшистек показує нелегкий вибір і трагічні історії своїх героїв.

Автор фільмів, що здобули нагороди у Польщі і за кордоном, дебютував на початку 80 років XX століття в часи – за його словами – коли „слово правда було магічне”. Потреба висвітлення автентичних історій спричинила, що в його фільмах з’являються персонажі, події та місця, які є йому близькими. Перший фільм Кшистка це „Спорідненість” з 1984 року, розповідь про вчителя з Польщі, який через воєнний стан не може виїхати до дружини в Америку. Через два роки відзняв повнометражний художній фільм „У відставці”: офіцера Армії Крайової несправедливо засуджують до смертної кари. Протягом довгих років його переховує у підвалі його кохана. Акція фільму відбувається у Легніци, де Вальдемар Кшистек провів шкільні роки.

На „Останньому поромі” зустрічаються люди, які покидають Польщу в переддень воєнного стану, ним також пливе вчитель, який хоче дістатися на Захід, щоб виконати завдання, яке поклала на нього „Солідарність”. В 1992 році Вальдемар Кшистек був нагороджений спеціальною нагородою журі і нагородою FIPRESCI на фестивалі в Сан-Себастьян за фільм „Звільнені з життя”. Це історія Марка, який втрачає пам'ять, бо його побили працівники служби безпеки, він намагається відтворити своє минуле.

Наступні фільми „Польська смерть" i „Безжально” показують обличчя польської трансформації. Перший – це розповідь про інтелігента, який після політичних змін знаходиться на маргінесі суспільного життя, друга це оскарження дійсності, яка розпалює хворе суперництво між людьми.

В 2008 році зняв фільм „Мала Москва”, дія фільму відбувається в 60 роках XX століття у Легніци. Молодий польський офіцер закохується в дружину радянського пілота. Фільм дістав нагороду Золоті Леви на фестивалі в Гдині.

В „80 мільйонів” режисер розповів про відому акцію нижньосілезької Солідарності, під час якої діячі союзу, що передбачали впровадження у ПНР воєнного стану, забрали з вроцлавського банку 80 мільйонів злотих (фільм був у програмі 2 Перегляду Під Високим Замком). Під час минулорічного 4 Перегляду глядачі мали нагоду подивитися ще один фільм Вальдемара Кшистка „Фотограф” з 2014 року.

Обрана режисером тема викликала суперечки на Оссолінській зустрічі. Вальдемар Кшистек звернув увагу на факт, що обговорені в польській мемуарній літературі польсько-українські теми не мають відображення у кіномистецтві. Він також відповів на питання учасників зустрічі.

Текст: Беата Кост
Переклад: Ірена Фрис

Фото: Віталій Грабар